Роль тварин в житті людини давно вийшла за межі буття «годувальником», «транспортом», «кращим другом» чи «терапевтом» [від «дого-, кото-терапії»].
Тварини століттями використовуються як символи, що комунікують певну національну ідентичність та зображуються на гербах, печатках, перстнях, прапорах й інших артефактах тих чи інших країн або державних утворень, зробившись таким чином частиною політичного процесу.
Короткий екскурс в історію
Історія цього явища своїм корінням сягає древніх епох та з плином часу зазнала змін. Відомо, що в древніх цивілізаціях, до прикладу, єгиптян, античних греків чи друїдів, символізм тварин був скоріше пов’язаний з міфологією.
А от в часи середньовіччя, використання зображень тварини в державних артефактах було більш осмисленим, інтерпретованим та систематизованим.
Відтоді, символізм тварин в політиці нікуди не подівся, а навпаки, дуже активно вживається в усьому світі. Ми добре знайомі з цими метафорами ХХ століття і легко асоціюємо країну з її тваринним тотемом:
Лев — символ Великої Британії та ілюструє міжнародний статус лідера та гордість.
Орел — символ американської ідентичності та уособлює надпотужну силу, відвагу та боротьбу за свободу.
Міфічне створіння дракон традиційно є символом Китаю та уособлює силу, багатство та милосердя.
[Агресивний] ведмідь — символ Російської Імперії, потім Cовєтського Cоюзу, а тепер його наслідниці — Російської Федерації.
Чому так? Можливо, тому що використання метафори з тваринами — це досить універсальний інструмент, аби пояснити себе чи країну в світовому маштабі.
В ХХІ столітті роль тварин вийшла на новий рівень. Тепер вже живі тварини стають самостійними політичними фігурами, навколо яких будується певна національна легенда.
Собака-революціонер
В 2011 році в столиці Чилі — Сантьяго вибухнули протести учнів старших класів та студентів з вимогою реформувати систему освіти і зробити освіту доступною для усіх прошарків суспільства. [На той момент, доступ до кращих навчальних закладів латиноамериканського регіону мали здебільшого багаті учні, а бідні могли вчитися тільки в державних недофінансованих та занедбаних закладах].
На протести виходило від кількох тисяч до близько ста тисяч молодих людей. Поліція відповідала жорстоко, розганяючи протестантів водометами, сльозогінним газом, арештами та побиттями. Вулицями їздили танки та бронетранспортери.
З початку «Чилійської Зими» в 2011 до протестувальників доєднався вуличний пес Бебé. Він гавкав та кидався на поліціянтів, які намагалися придушити протести. Бебé завжди був попереду натовпу, так ніби захищав студентів від копів, за що й отримав бойове прізвисько «Матапакос» [‘Matapacos’ — чилійське слово, яке дослівно значить «вбивця копів»].
Пес Бебé став активним учасником демонстрацій. Як незмінний протестувальник, він отримав від одного зі студентів червону бандану на шию. Цей яскравий образ привернув увагу ЗМІ, соціальними мережами почало ширитись зображення собаки.
Так пес Бебé став популярним серед чилійців, а також перетворився на символ протестного руху студентів, який тривав кілька років.
В 2017 Бебé помирає від серцевого нападу, але на цьому його історія не завершується.
В 2019 році Чилі прокотилася нова хвиля масових демонстрацій, ще більш маштабних. За соціальну справедливість та рівність на вулиці Сантьяго та інших міст країни вийшли сотні тисяч чилійців. Вони були обурені здорожчанням вартості проїзду в метро, зростанням цін, безробіттям серед молоді, соціальною нерівністю. Також, цей соціальний вибух частково був наслідком невирішених проблем в системі освіти.
«Собака, що став глобальним символом протесту, єднання та стійкості в Чилі.»
І знову символом боротьби за соціальну справедливість став пес Бебé. Його зображення було повсюди – на плакатах учасників демонстрацій, на муралах і вуличних графіті по всій країні, на патчах і футболках, в Сантьяго з’явився пам’ятник, а в магазинах продавали статуетки. Згодом на нього чекала і міжнародна слава — на знак солідарності з протестувальниками, в Токіо та Нью-Йорку намалювали графіті з псом-революціонером.
Образ чорного пса «Матапакоса» став частиною поп-культури. Інші власники собак почали його наслідувати, вдягаючи на шиї своїх улюбленців червоні бандани. З’явився анімований фільм, також студенти зняли про нього документальний фільм. Існує сайт зі скетчами, портретами, карикатурами, а також в інтернеті можна купити мерч з його зображенням.
Культ Бебé як символу кращого життя продовжує жити і зараз.
Собака-розмінувальник
В Україні також є жива легенда — пес Патрон, собака-винюхувач вибухівки та політичний діяч.
Собака несе службу в Державній службі з надзвичайних ситуацій з початку 2020 року. Але в публічному просторі пес Патрон з’явився в березні 2022 — на початку широкомасштабної війни Росії проти Україні. Тоді Україна вперше зіштовхнулася з масовим і невибірковим мінуванням українських територій і цивільних будівель російськими окупантами.
Відтоді, Патрон став допомагати шукати вибухівку на деокупованих землях, а в мережі з’явилось більше відео з результатами його роботи. І так поступово пес перетворився на символ боротьби з замінованістю та небезпечними речовинами, що несе війна.
На жаль, Україна залишається найбільш замінованою країною в світі. Тож, аби привернути увагу світової спільноти щодо цієї проблеми, пес Патрон вийшов на міжнародну політичну арену та почав зустрічатися з лідерами інших країн як от Джастіном Трюдо, Ентоні Блінкеном, Ріші Сунаком та багатьма іншими.
Собака-розмінувальник також став першим «Псом доброї волі» ЮНІСЕФ аби на ще ширший загал інформувати про вибухонебезпечні предмети, ризики надзвичайних ситуацій та підтримувати ментальне здоров’я дітей, підлітків, молоді, що постраждали від війни.
Пес Патрон також увійшов в українську поп-культуру та став улюбленцем дітей. Подібно до Бебé, Патрон є усюди — про нього складають пісні, мультики, є числений мерч та дитячі іграшки, зображення на марках і патчах, в нього є свій сайт та сторінка в інстаграм. Хоч собака начебто і веселий персонаж, але насправді має поважну гуманітарну місію — передусім, пояснювати дітям правила поводження з підозрілими предметами. Такі вже українські реалії.
Насамкінець
Таким чином, роль тварин в нашому житті пройшла неймовірну еволюцію: від експлуатації до об’єкта пестощів і до рівноправного учасника політичного процесу. Ми називаємо їх «членами родини», відправляємо в готелі для тварин, водимо на манікюр та беремо на мітинги відстоювати наші та їхні права. І це дивовижно.
***
Підписуйтесь на сторінку в Instagram, щоб слідкувати за анонсами нових блогів.